Бурхливу і часом непередбачувану реакцію організму можуть викликати звичні, на перший погляд, речовини і продукти. Гіперчутливість - це реакція імунної системи на вплив різних за походженням компонентів, що проникають в організм з їжею, повітрям, при контакті з шкірним покривом або в результаті медикаментозного лікування. Причиною даного захворювання вважаються різні порушення імунних функцій організму. Імунна система реагує на проникнення чужорідних речовин виділенням антитіл, спрямованих на нейтралізацію і знищення алергенів. Цей процес супроводжується виділенням гістаміну з утворенням набряків, запалень і свербіння шкірних покривів. Тяжкість перебігу реакції може бути помірною або носити небезпечний характер у вигляді шокового стану (анафілаксії). Реакцію підвищеної чутливості можуть викликати алергени, такі як пилок різних рослин, шерсть тварин, побутовий пил, продукти життєдіяльності бліх, пилових кліщів. Проявами реакції на такі подразники можуть бути астматичні напади і задишка. Харчовими продуктами, найбільш часто викликають алергічну реакцію є молоко, яйця, фрукти, горіхи і хитнув молюски (раки, краби, омари). Харчова алергічна реакція, як правило, проявляється порушенням стану шкіри (лущення, сухість, почервоніння, контактні дерматити, атопічна екзема), але трапляються і розлади травлення. Контактний дерматит є наслідком підвищеної чутливості шкіри на різні подразники (метали, косметичні засоби, пральні порошки, гуму, цементні розчини). Чутливість до укусів комах (оси, бджоли і т.д.) і лікарських препаратів (сульфаніламіди, аспірин) може викликати важку реакцію організму, яка виявляється настанням анафілактичного шоку і пошкодженням клітин головного мозку, печінки, нирок. Наступ такого стану вимагає екстреного медичного втручання. Діагностика схильності до підвищеної чутливості та виявлення алергенів, що провокують це стан, проводиться за допомогою прик-тесту. Передбачуваний подразник наноситься на попередньо пошкоджену ділянку шкіри і по реакції визначається, чи є дана речовина алергеном чи ні. При виявленні алергену необхідно всіляко уникати контакту з цією речовиною. Деякі типи гіперчутливості є прийом лікарських препаратів, що пригнічують (знижують) імунну реакцію за допомогою регулярного введення мінімальних доз алергену. Важкі шокові стани (набряки, спазми дихання) усуваються ін`єкціями гормональних і антигістамінних препаратів. В основному, схильність до певної гіперчутливості є генетичною і передається у спадок. Стан навколишнього середовища, соціальна обстановка і спосіб життя можна віднести до факторів впливає на появу і розвиток даного захворювання.