Як школа допомагає важким дітям.

Відео: Центр особливих дітей "Лучик" відправляє допомогу дітям ДНР

Гнучка цікава програма не просто робить шкільні заняття привабливими. Її можна пристосувати до кожного окремого учня. Візьмемо, наприклад, хлопчика, який перші два роки провів в школі, де кожен предмет викладали ізольовано від інших. Цьому хлопчикові з великими труднощами давалося читання і письмо. Він відстав від класу. В глибині душі він соромився своєї невдачі. Зовні це проявлялося в тому, що він ненавидів школу. У нього не складалися відносини з іншими дітьми ще до того, як почалися неприємності з уроками. Він бачив, що хтось вважає його тупим, і тому ставав ще гірше. Іноді він починав влаштовувати вистави перед усім класом. Вчителька зазвичай вважала, що він просто погано поводиться. Насправді він по-своєму намагався привернути до себе увагу класу. Це була природна спроба піти від відчуженості.

Відео: Важкі діти

Його перевели в школу, де хотіли не тільки навчити її читати і писати, а й допомогти йому знайти своє місце в класі. Вчителька в бесіді з матір`ю хлопчика дізналася, що він вміє добре користуватися інструментами і любить фарбувати і малювати. Вона побачила можливість використовувати його сильні сторони в класі. Діти разом малювали на стіні велику картину з життя індіанців. Вони разом будували модель індіанського села. Вчителька зробила так, щоб хлопчик брав участь в цих двох роботах. Тут йому багато давалося без напруги. Минали дні, і його все більше і більше починали цікавити індіанці. він захотів навчитися читати. І дуже старався. Нові товариші по класу не рахували його йолопом, тому що він не вміє читати. Вони бачили, як майстерно він фарбує і збирає модель. Вони хвалили його роботу і час від часу просили їм допомогти. Він почав відтавати. Адже, врешті-решт, він давно домагався дружби і визнання. Відчуваючи себе прийнятим, він став більш дружелюбним і товариські.